Під час навчання студенти мають можливість щорічно поєднувати теоретичні знання з практикою, подорожуючи по території Полтавщини, Київщини, Полісся, Карпатського регіону, Волині, а також в інші країни – Туреччину та Болгарію.
Протягом травня-червня 2023 року відбулися навчальні практики. Виїзну частину практик студенти груп ГО-14, ГО-24, ГО-45 мали можливість пройти за маршрутом «м. Полтава – м. Київ – смт Ворохта – м. Київ – м. Полтава». Базою практики була приватна садиба «Петрівська» у смт Ворохта, з якої були організовані щоденні радіальні виїзди до с. Поляниця, с. Кваси, смт Ясиня. Студенти вивчали гірські ландшафти Українських Карпат, їхню висотну поясність, геологічну та геоморфологічну будову, клімат та гідрологічну мережу. Також особлива увага була приділена дослідженню туристично-рекреаційним ресурсам регіону, зокрема організації туристичної діяльності в гірськолижному комплексі «Буковель» (с. Поляниця) та мінерального джерела «Буркут» (с. Кваси).
Програмою практик передбачено вивчення геологічної будови Полтавщини. Для студентів була організована екскурсія на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат в м. Горішні Плавні. На підприємстві можна було побачити технологічні процеси від видобутку залізних руд до їхньої переробки в залізисті окотки. В с. Келеберда студенти доторкнулися до виходу кристалічного фундаменту Українського кристалічного щита – гірських порід, які мають вік понад 4 млрд років.
14-25 травня 2021 р. для студентів факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, які навчаються за освітніми програмами «Середня освіта (Географія)», «Науки про Землю», «Туризм», організували і провели навчальні практики за маршрутом м. Полтава – м. Львів – смт. Ворохта – м. Кам’янець-Подільський – м. Полтава.
Для кожної освітньої програми викладачі кафедри географії та методики її навчання запланували і реалізували відповідні завдання. Під час навчальних екскурсій на геологічному та біологічному факультетах Львівського національного університету імені Івана Франка студенти мали можливість відвідати палеонтологічний, мінералогічний, зоологічний музеї та познайомитися з колекціями гірських порід, унікальними експонатами геологічної історії, тваринним світом не лише України, а й усього світу.
«Комплексна навчальна польова практика» для студентів 1 курсу спеціальності 014.07 «Середня освіта (Географія)» (керівники – доцент Олександр Федій та доцент Тетяна Япринець), «Фізико-географічна польова практика» для студентів 2 курсу спеціальності 014.07 «Середня освіта (Географія)» (керівники – доцент Олександр Федій та асистент Сергій Сарнавський), «Польова практика з вивчення природно-заповідного фонду» для студентів 2 курсу спеціальності 103 «Науки про Землю» (керівники – доцент Вячеслав Єрмаков та професор Сергій Шевчук), «Комплексна ландшафтна польова практика» для студентів 3 курсу спеціальності 014.07 «Середня освіта (Географія)» (керівник – доцент Анжела Шуканова), «Польова практика з вивчення природно-заповідного фонду» для студентів 3 курсу спеціальності 103 «Науки про Землю» (керівник – доцент Ольга Киналь) передбачали дослідження особливостей природи Карпатського регіону.
Студенти мали можливість дослідити особливості рельєфу, геологічної будови, клімату, гідрографічної мережі, рослинного покриву в одній із частин Карпатського біосферного заповідника – Чорногорському заповідному масиві.
Програма практик передбачала вивчення зміни природних компонентів з висотою (висотну поясність) та їхню динаміку під впливом діяльності людей. Студенти провели гідрологічні дослідження озера Несамовите та річки Прут, здійснили розрахунки середньодобових температур у горах, фіксуючи дані за допомогою GPS-навігатора.
Завдання «Комплексної навчальної польової практики “Вступ до фаху”» для студентів 1 курсу спеціальності 242 «Туризм» (керівник – доцент Анжела Шуканова) передбачали дослідження туристично-рекреаційного потенціалу Українських Карпат. Студенти вивчили досвід впровадження програми зеленого туризму в гірських населених пунктах.
Студенти та викладачі під час практики традиційно піднялися на гору Говерлу (2061 м) – найвищу вершину України.
Влітку 2019 року практика проходила у межах об’єктів природно-заповідного фонду різних регіонів України, а саме на території Полісся у Дермансько-Острозькому національному природному парку (Рівненська область), об’єктах природно-заповідного фонду Львова (Львівська область), Карпатському національному природному парку (Івано-Франківська область) та Національному природному парку «Дністровський каньйон» (Тернопільська область).
Під час практики студенти мали можливість вивчати природні об’єкти поліських ландшафтів межигір’я Мізоцького кряжу й Кременецьких гір, ознайомитися з Острозьким історико-культурним заповідником, оглянути низку туристично-рекреаційних ресурсів Львова. Короленківці відвідали географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.
Наступним етапом практики було ознайомлення із особливостями висотної поясності природних комплексів Карпатських гір, відвідування найвисокогірнішого регіону нашої країни – Чорногірського масиву, підняття на найвищу гору країни – гору Говерлу (2061 м.), здійснення гірсько-туристичного походу до льодовикового озера Несамовите. Студенти мали можливість побачити одне із 7 природних чудес України – Дністровський каньйон, а саме відслонення комплексу силурійських і девонських осадових товщ палеозойської ери, найвищий водоспад рівнинної частини території України – 16-метровий Джуринський водоспад, туристичні ресурси Заліщиків та інші природні і рекреаційні об’єкти.
Влітку 2017 року студенти спеціальності «географія» історичного факультету під керівництвом викладачів кафедри географії та методики її навчання Федія О.А., Шевчука С.М., Шуканової А.А., Япринець Т.С. здійснили польову практику з географії за маршрутом Полтава – Хорошів – Корець – Острог – Львів – Бурштин – Яремче – Ворохта – Верховина – Криворівня – Косів – Коломия – Київ – Полтава. Виконуючи завдання практики, ознайомились із технологічними процесами виробництва на Бурштинській ТЕЦ, Виробничого об’єднання «Трембіта» (м. Львів), відвідали найстарішу освітньо-наукову установу України Національний університет «Острозька академія» та географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, де з великою цікавістю прослухали лекцію доктора географічних наук, професора Ровенчака І. І. Під час перебування на Чорногірському географічному стаціонарі проводили мікрокліматичні, фенологічні, ландшафтні спостереження, а головне – здійснили сходження на найвищу точку України – гору Говерла, на висоту 2061 м. Студенти та викладачі були вражені краєвидами, що відкрилися з висоти альпійського поясу найвищої вершини Українських Карпат.
З 19 по 30 червня 2017 року, відповідно до навчального плану спеціалізації 014.07 Середня освіта (Географія), студенти-першокурсники виконували програму навчальної польової практики з фізичної географії, відповідно до затвердженого ректором університету маршруту.Студенти закріплювали на практиці теоретичні знання, здобуті при вивченні навчальних курсів геології, геоморфології, метеорології, гідрології, а також ознайомилися з особливостями ґрунтового й рослинного покривів та заповідними ландшафтами степової зони України.Виїзна частина практики розпочалася від села Мигія Миколаївської області – центру національного природного парку «Бузький Гард»у долині річки Південний Буг. Продовжилася практика в Бузькому каньйоні поблизу Південноукраїнської АЕС, та на ділянках степу і мальовничих каньйонів річок Арбузинка і Мертвовод. Далі маршрут практики проліг екологічними стежками національного природного парку «Олешківські піски» та біосферного заповідника «Асканія-Нова» в Херсонській області.
Студенти вивчали мало змінені ландшафти коси «Арабатська Стрілка» та Федотової коси. По дорозі до Полтави відбулася навчальна екскурсія до національного заповідника «Хортиця» (історико-культурного комплексу «Запорізька Січ»).
Практика дозволила студентам не тільки закріпити й розширити знання про природу заповідних об’єктів степової зони України, але й отримати навики організації навчання серед природи, необхідні їм для подальшої туристично-краєзнавчої роботи з учнівською молоддю.
