Під час навчання студенти мають можливість щорічно поєднувати теоретичні знання з практикою, подорожуючи по території Полтавщини, Київщини, Полісся, Карпатського регіону, Волині, а також в інші країни – Туреччину та Болгарію.
На початку червня 2026 року студенти спеціальностей «Середня освіта (Географія)» і «Туризм та рекреація» ПНПУ імені В. Г. Короленка здійснили масштабну п’ятиденну експедицію Закарпаттям. Вони успішно завершили виїзний етап навчальних практик, дослідивши унікальні природні й туристичні локації регіону.
Під керівництвом викладачів кафедри географії, методики її навчання та туризму Анжели Шуканової, Євгенія Копильця та Сергія Сарнавського студенти вивчали Вулканічні Карпати, Полонинські Карпати, Внутрішні Горгани, Закарпатську низовину, Берегівське горбогір’я та Верхньотисинську улоговину.
Одним із найцікавіших об’єктів дослідження стали Вулканічні Карпати, сформовані внаслідок активних вулканічних процесів неогенового часу. Особливе враження справили базальтові стовпи поблизу села Жборівці – унікальна геологічна пам’ятка, яку нерідко називають українською «Дорогою гігантів». Ці шестигранні колони виникли близько 10–12 мільйонів років тому під час застигання лавових потоків у зоні контакту вулканічних вивержень із прибережною частиною давнього Паннонського моря. Студенти вивчали геологічні відслонення, збирали зразки гірських порід та аналізували процеси рельєфоутворення.
Студенти спеціальності «Середня освіта (Географія)» проводили кліматичні спостереження, вивчали особливості гірського мікроклімату, здійснювали гідрологічні дослідження водних об’єктів, виконували біогеографічні описи природних комплексів, створювали фотогербарії рослин різних висотних поясів та фіксували представників місцевої фауни.
Учасники практики відвідали найбільше та найглибше високогірне озеро Українських Карпат – Синевир. На його прикладі майбутні географи вивчали процеси формування гірських водойм, особливості функціонування природних екосистем та проблеми їх охорони. Також вони ознайомилися з діяльністю Національного природного парку «Синевир» та відвідали Реабілітаційний центр бурих ведмедів.
У районі Солотвина практиканти фіксували явища сольового карсту та суфозії, які виникають через розчинення покладів кам’яної солі підземними водами, досліджували наслідки цих процесів для природного середовища та господарської діяльності населення, аналізували історію солевидобування та сучасні екологічні проблеми території.
Соціально-економічна складова практики майбутніх вчителів географії полягала в аналізі господарської спеціалізації Закарпатської низовини та Берегівського горбогір’я. Студенти відвідали відомий виноробний завод «Шато Чизай» та вивчали специфіку місцевого агробізнесу. Майбутні фахівці з туризму та рекреації аналізували інфраструктуру знаного бальнеологічного курорту України – м. Берегове, термальні води якого видобуваються із глибини понад 1000 метрів з температурою на виході +50–52°C, вивчали сучасні підходи до організації екскурсійної діяльності в таких туристичних центрах, як Мукачево, Хуст, Шаян та Солотвино.
Окрему увагу приділили етнокультурному різноманіттю. Студенти досліджували особливості культури, побуту та традицій місцевого населення, ознайомилися з історією румунської громади Закарпаття та здійснили навчальний виїзд до м. Сигіт у Румунії, де мали можливість порівняти природні та соціально-економічні особливості прикордонних територій двох держав.
Протягом усього маршруту студенти пробували себе в ролі гідів-екскурсоводів – проводили мініекскурсії та презентували історико-культурні об’єкти для своїх колег.
Польові практики вкотре підтвердили, що підготовка сучасного вчителя географії та фахівця туристичної сфери неможлива без безпосереднього пізнання території, проведення власних досліджень і спілкування з природою та людьми.
3 травня 2026 року здобувачі освіти 2 курсу освітніх програм «Середня освіта (Географія)» та «Туризм і рекреація» повернулися з дальніх польових практик, які відбувалися на Львівщині. Особливості цього регіону дали можливість повноцінно виконати різноманітні завдання, передбачені програмами практик кафедри географії, методики її навчання та туризму.
Освітяни-географи під керівництвом доктора філософії з наук про Землю Сергія Сарнавського схарактеризували фізико-географічне положення Львова, вивчили геологічну будову та особливості рельєфу гірського масиву Східні Бескиди, виконали опис клімату, водних об’єктів, ґрунтового покриву на маршруті, дослідили зміну рослинності та тваринного світу з висотою. Пізнавальними були відвідини регіонального ландшафтного парку «Знесіння», де в межах Львова студенти побували на дні давнього міоценового моря й зібрали палеонтологічну колекцію, ознайомилися з різноманітними природними комплексами – від широколистяних лісів до степових ділянок.
Майбутні фахівці з туризму і рекреації разом із кандидатом педагогічних наук Євгенієм Копильцем відвідали як найвідоміші, так і менш знані туристичні пам’ятки Львова, проаналізували особливості музейних, пішохідних та автобусних екскурсій Львівщиною, вивчили спектр основних та додаткових послуг популярного туру замками регіону «Золота підкова». Не оминули увагою й активний туризм: подолали пішохідний маршрут Національним природним парком «Сколівські Бескиди», зафіксувавши на ньому найатрактивніші природні об’єкти. Детально описали туристично-рекреаційний потенціал РЛП «Знесіння», з’ясувавши його можливості для оздоровчо-спортивного (пішохідного та велосипедного), культурно-пізнавального, екологічного туризму, геотуризму та активного відпочинку.
Надзвичайно корисними для студентів обох спеціальностей стали контакти з фахівцями Львівського національного університету імені Івана Франка. У Мінералогічному музеї імені академіка Євгена Лазаренка його завідувачка Альбертина Бучинська ознайомила практикантів з унікальною колекцією, яка налічує понад 14 тисяч зразків мінералів із усіх континентів світу, та розповіла їм про активні форми популяризації геологічних знань серед різних вікових груп населення – дитячі майстер-класи, музейні уроки, геотуристичні екскурсії.
Результати тижневого перебування здобувачів освіти на Львівщині вкотре засвідчили продуктивність підходу ПНПУ імені В. Г. Короленка до організації освітнього процесу, коли ґрунтовну теоретичну підготовку спеціалістів органічно доповнює відповідна практика.
Протягом травня-червня 2023 року відбулися навчальні практики. Виїзну частину практик студенти груп ГО-14, ГО-24, ГО-45 мали можливість пройти за маршрутом «м. Полтава – м. Київ – смт Ворохта – м. Київ – м. Полтава». Базою практики була приватна садиба «Петрівська» у смт Ворохта, з якої були організовані щоденні радіальні виїзди до с. Поляниця, с. Кваси, смт Ясиня. Студенти вивчали гірські ландшафти Українських Карпат, їхню висотну поясність, геологічну та геоморфологічну будову, клімат та гідрологічну мережу. Також особлива увага була приділена дослідженню туристично-рекреаційним ресурсам регіону, зокрема організації туристичної діяльності в гірськолижному комплексі «Буковель» (с. Поляниця) та мінерального джерела «Буркут» (с. Кваси).
Програмою практик передбачено вивчення геологічної будови Полтавщини. Для студентів була організована екскурсія на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат в м. Горішні Плавні. На підприємстві можна було побачити технологічні процеси від видобутку залізних руд до їхньої переробки в залізисті окотки. В с. Келеберда студенти доторкнулися до виходу кристалічного фундаменту Українського кристалічного щита – гірських порід, які мають вік понад 4 млрд років.
14-25 травня 2021 р. для студентів факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, які навчаються за освітніми програмами «Середня освіта (Географія)», «Науки про Землю», «Туризм», організували і провели навчальні практики за маршрутом м. Полтава – м. Львів – смт. Ворохта – м. Кам’янець-Подільський – м. Полтава.
Для кожної освітньої програми викладачі кафедри географії та методики її навчання запланували і реалізували відповідні завдання. Під час навчальних екскурсій на геологічному та біологічному факультетах Львівського національного університету імені Івана Франка студенти мали можливість відвідати палеонтологічний, мінералогічний, зоологічний музеї та познайомитися з колекціями гірських порід, унікальними експонатами геологічної історії, тваринним світом не лише України, а й усього світу.
«Комплексна навчальна польова практика» для студентів 1 курсу спеціальності 014.07 «Середня освіта (Географія)» (керівники – доцент Олександр Федій та доцент Тетяна Япринець), «Фізико-географічна польова практика» для студентів 2 курсу спеціальності 014.07 «Середня освіта (Географія)» (керівники – доцент Олександр Федій та асистент Сергій Сарнавський), «Польова практика з вивчення природно-заповідного фонду» для студентів 2 курсу спеціальності 103 «Науки про Землю» (керівники – доцент Вячеслав Єрмаков та професор Сергій Шевчук), «Комплексна ландшафтна польова практика» для студентів 3 курсу спеціальності 014.07 «Середня освіта (Географія)» (керівник – доцент Анжела Шуканова), «Польова практика з вивчення природно-заповідного фонду» для студентів 3 курсу спеціальності 103 «Науки про Землю» (керівник – доцент Ольга Киналь) передбачали дослідження особливостей природи Карпатського регіону.
Студенти мали можливість дослідити особливості рельєфу, геологічної будови, клімату, гідрографічної мережі, рослинного покриву в одній із частин Карпатського біосферного заповідника – Чорногорському заповідному масиві.
Програма практик передбачала вивчення зміни природних компонентів з висотою (висотну поясність) та їхню динаміку під впливом діяльності людей. Студенти провели гідрологічні дослідження озера Несамовите та річки Прут, здійснили розрахунки середньодобових температур у горах, фіксуючи дані за допомогою GPS-навігатора.
Завдання «Комплексної навчальної польової практики “Вступ до фаху”» для студентів 1 курсу спеціальності 242 «Туризм» (керівник – доцент Анжела Шуканова) передбачали дослідження туристично-рекреаційного потенціалу Українських Карпат. Студенти вивчили досвід впровадження програми зеленого туризму в гірських населених пунктах.
Студенти та викладачі під час практики традиційно піднялися на гору Говерлу (2061 м) – найвищу вершину України.
Влітку 2019 року практика проходила у межах об’єктів природно-заповідного фонду різних регіонів України, а саме на території Полісся у Дермансько-Острозькому національному природному парку (Рівненська область), об’єктах природно-заповідного фонду Львова (Львівська область), Карпатському національному природному парку (Івано-Франківська область) та Національному природному парку «Дністровський каньйон» (Тернопільська область).
Під час практики студенти мали можливість вивчати природні об’єкти поліських ландшафтів межигір’я Мізоцького кряжу й Кременецьких гір, ознайомитися з Острозьким історико-культурним заповідником, оглянути низку туристично-рекреаційних ресурсів Львова. Короленківці відвідали географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.
Наступним етапом практики було ознайомлення із особливостями висотної поясності природних комплексів Карпатських гір, відвідування найвисокогірнішого регіону нашої країни – Чорногірського масиву, підняття на найвищу гору країни – гору Говерлу (2061 м.), здійснення гірсько-туристичного походу до льодовикового озера Несамовите. Студенти мали можливість побачити одне із 7 природних чудес України – Дністровський каньйон, а саме відслонення комплексу силурійських і девонських осадових товщ палеозойської ери, найвищий водоспад рівнинної частини території України – 16-метровий Джуринський водоспад, туристичні ресурси Заліщиків та інші природні і рекреаційні об’єкти.
Влітку 2017 року студенти спеціальності «географія» історичного факультету під керівництвом викладачів кафедри географії та методики її навчання Федія О.А., Шевчука С.М., Шуканової А.А., Япринець Т.С. здійснили польову практику з географії за маршрутом Полтава – Хорошів – Корець – Острог – Львів – Бурштин – Яремче – Ворохта – Верховина – Криворівня – Косів – Коломия – Київ – Полтава. Виконуючи завдання практики, ознайомились із технологічними процесами виробництва на Бурштинській ТЕЦ, Виробничого об’єднання «Трембіта» (м. Львів), відвідали найстарішу освітньо-наукову установу України Національний університет «Острозька академія» та географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, де з великою цікавістю прослухали лекцію доктора географічних наук, професора Ровенчака І. І. Під час перебування на Чорногірському географічному стаціонарі проводили мікрокліматичні, фенологічні, ландшафтні спостереження, а головне – здійснили сходження на найвищу точку України – гору Говерла, на висоту 2061 м. Студенти та викладачі були вражені краєвидами, що відкрилися з висоти альпійського поясу найвищої вершини Українських Карпат.
З 19 по 30 червня 2017 року, відповідно до навчального плану спеціалізації 014.07 Середня освіта (Географія), студенти-першокурсники виконували програму навчальної польової практики з фізичної географії, відповідно до затвердженого ректором університету маршруту.Студенти закріплювали на практиці теоретичні знання, здобуті при вивченні навчальних курсів геології, геоморфології, метеорології, гідрології, а також ознайомилися з особливостями ґрунтового й рослинного покривів та заповідними ландшафтами степової зони України.Виїзна частина практики розпочалася від села Мигія Миколаївської області – центру національного природного парку «Бузький Гард»у долині річки Південний Буг. Продовжилася практика в Бузькому каньйоні поблизу Південноукраїнської АЕС, та на ділянках степу і мальовничих каньйонів річок Арбузинка і Мертвовод. Далі маршрут практики проліг екологічними стежками національного природного парку «Олешківські піски» та біосферного заповідника «Асканія-Нова» в Херсонській області.
Студенти вивчали мало змінені ландшафти коси «Арабатська Стрілка» та Федотової коси. По дорозі до Полтави відбулася навчальна екскурсія до національного заповідника «Хортиця» (історико-культурного комплексу «Запорізька Січ»).
Практика дозволила студентам не тільки закріпити й розширити знання про природу заповідних об’єктів степової зони України, але й отримати навики організації навчання серед природи, необхідні їм для подальшої туристично-краєзнавчої роботи з учнівською молоддю.
