Сьогодні в стінах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського студенти та викладачі кафедри географії, методики її навчання та туризму відвідали захід «Море залишає слід…», присвячений пам’яті письменника Володимира Карпенка (1935–2022).

Захід підготувала і провела завідувачка відділу природи Олена Шиян. Вона детально розповіла про творчий доробок письменника й геолога за фахом Володимира Карпенка. Студенти ознайомилися з хобі цієї непересічної особистості — колекціонуванням геологічних порід і молюсків. Саме цю колекцію Володимир Карпенко заповів музею. Він був закоханий у природу, а у своїх творах детально описував її красу, що властиво справжньому природознавцю.

Своїми спогадами про письменника поділилися біографка Володимира Карпенка — Марина Демченко (творчий псевдонім Марічка Зелень) та Костянтин Тимошенко.

Зустріч, окрім висвітлення творчої діяльності Володимира Карпенка, була приурочена до Європейського дня моря та Міжнародного дня біорізноманіття. Студенти та викладачі мали можливість ознайомитися з унікальною колекцією молюсків Володимира Карпенка, серед яких — представники тропічних регіонів Індо-Тихоокеанського басейну Світового океану та Азово-Чорноморського регіону.

Олена Шиян розповіла про унікальних представників цієї колекції — молюсків каурі, яких у давнину використовували як платіжний засіб; величезних тридакн, що можуть сягати 2,5–3 м у розмірі та формувати найбільші у світі перлини вагою до 30 кг. Також у колекції представлена черепашка «живого викопного» — наутілуса, предки якого існують у морях Землі ще з палеозойської ери.

Велику увагу було приділено інвазивним видам молюсків Азовського та Чорного морів — рапанам, які потрапили до цих басейнів на днищах морських суден із Японського моря у 1970-х роках. Було охарактеризовано їхню небезпеку для місцевих видів молюсків — устриць та мідій.

Після заходу його гості змогли на власні очі побачити цих унікальних представників та зробити світлини на пам’ять.

Також майбутні географи оглянули унікальну виставку «Ласкаво просимо до степу», що працює щоденно з 9:00 до 16:30 у флігелі музею. Тут представлено степ у всій його красі: унікальну степову рослинність — ковилу, тонконіг, ефемери та степові чагарники. Відвідувачі можуть побачити рідкісну фауну степу — гризунів, птахів, плазунів і ссавців. Окрему увагу приділено діяльності людини в українському степу — від періоду кочових народів, козацтва й чумацької торгівлі до сучасних військових подій, які впливали та продовжують впливати на степові екосистеми.

Висловлюємо щиру вдячність від студентів та викладачів завідувачці відділу природи Олені Шиян за надану можливість відвідати ці цікаві виставки та сподіваємося на нові зустрічі в стінах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *