На початку червня 2026 року студенти спеціальностей «Середня освіта (Географія)» і «Туризм та рекреація» ПНПУ імені В. Г. Короленка здійснили масштабну п’ятиденну експедицію Закарпаттям. Вони успішно завершили виїзний етап навчальних практик, дослідивши унікальні природні й туристичні локації регіону.
Під керівництвом викладачів кафедри географії, методики її навчання та туризму Анжели Шуканової, Євгенія Копильця та Сергія Сарнавського студенти вивчали Вулканічні Карпати, Полонинські Карпати, Внутрішні Горгани, Закарпатську низовину, Берегівське горбогір’я та Верхньотисинську улоговину.
Одним із найцікавіших об’єктів дослідження стали Вулканічні Карпати, сформовані внаслідок активних вулканічних процесів неогенового часу. Особливе враження справили базальтові стовпи поблизу села Жборівці – унікальна геологічна пам’ятка, яку нерідко називають українською «Дорогою гігантів». Ці шестигранні колони виникли близько 10–12 мільйонів років тому під час застигання лавових потоків у зоні контакту вулканічних вивержень із прибережною частиною давнього Паннонського моря. Студенти вивчали геологічні відслонення, збирали зразки гірських порід та аналізували процеси рельєфоутворення.
Студенти спеціальності «Середня освіта (Географія)» проводили кліматичні спостереження, вивчали особливості гірського мікроклімату, здійснювали гідрологічні дослідження водних об’єктів, виконували біогеографічні описи природних комплексів, створювали фотогербарії рослин різних висотних поясів та фіксували представників місцевої фауни.
Учасники практики відвідали найбільше та найглибше високогірне озеро Українських Карпат – Синевир. На його прикладі майбутні географи вивчали процеси формування гірських водойм, особливості функціонування природних екосистем та проблеми їх охорони. Також вони ознайомилися з діяльністю Національного природного парку «Синевир» та відвідали Реабілітаційний центр бурих ведмедів.
У районі Солотвина практиканти фіксували явища сольового карсту та суфозії, які виникають через розчинення покладів кам’яної солі підземними водами, досліджували наслідки цих процесів для природного середовища та господарської діяльності населення, аналізували історію солевидобування та сучасні екологічні проблеми території.
Соціально-економічна складова практики майбутніх вчителів географії полягала в аналізі господарської спеціалізації Закарпатської низовини та Берегівського горбогір’я. Студенти відвідали відомий виноробний завод «Шато Чизай» та вивчали специфіку місцевого агробізнесу. Майбутні фахівці з туризму та рекреації аналізували інфраструктуру знаного бальнеологічного курорту України – м. Берегове, термальні води якого видобуваються із глибини понад 1000 метрів з температурою на виході +50–52°C, вивчали сучасні підходи до організації екскурсійної діяльності в таких туристичних центрах, як Мукачево, Хуст, Шаян та Солотвино.
Окрему увагу приділили етнокультурному різноманіттю. Студенти досліджували особливості культури, побуту та традицій місцевого населення, ознайомилися з історією румунської громади Закарпаття та здійснили навчальний виїзд до м. Сигіт у Румунії, де мали можливість порівняти природні та соціально-економічні особливості прикордонних територій двох держав.
Протягом усього маршруту студенти пробували себе в ролі гідів-екскурсоводів – проводили мініекскурсії та презентували історико-культурні об’єкти для своїх колег.
Польові практики вкотре підтвердили, що підготовка сучасного вчителя географії та фахівця туристичної сфери неможлива без безпосереднього пізнання території, проведення власних досліджень і спілкування з природою та людьми.
